Текст О.Л. Фліт

Коло мене, крадучись, обминаючи ховаючись в ночі, милі лиця, не для всіх, коять свої темні справи і це гріх. Треба їх покарати свого нового роша, поховати, заграти, що природа ще жива, їх присутність лякає, жадність їх не знає меж, кожен день щось зникає і цього не повернеш... Не турбує цих людей, що там буде головне для них трофей, хижий задум топить їх, повторити просто любо мило гріх... Треба їх покарати свого нового роша, поховати заграти, що природа ще жива, їх присутнісь лякає, жадність їх не знає меж, кожен день щось зникає і цього не повернеш... Коло мене, крадучись, обминаючи ховаючись в ночі, милі лиця не для всіх коять свої темні справи і це гріх, треба їх покарати свого нового роша, поховати, заграти, що природа ще жива, їх присутність лякає, жадність їх не знає меж, кожен день щось зникає і цього не повернеш. Треба їх покарати свого нового роша, поховати, заграти, що природа ще жива, їх присутність лякає жадність їх не знає меж, кожен день щось зникає і цього не повернеш.